Чому фондовий ринок 20-х, може навчити нинішніх криптоентузіастів
Учасники криптоспільноти вважають, що високі темпи розвитку крипто-індустрії, відмічені за останній рік, можуть сигналізувати про початок масової адаптації цифрової економіки. Про це свідчить зростаюча ринкова капіталізація криптовалют, яка сьогодні складає більше $ 339 млрд. А також висока популярність ICO як головного способу краудфандінгу нових проектів: так, якщо за 2017 рік 210 проектів зібрали близько $ 3.9 мільярди, то тільки перші півроку 2018 принесли 390 проектам більше $ 9.6 мільярди інвестицій.
На думку Нірава Гала, крипто-ентузіаста і головного порадника з токенізаціі в гонконгській компанії FinFabrik, біржовий ринок 20-х років і нинішні тенденції розвитку крипто-індустрії мають багато спільного, в зв'язку з чим, гравцям на ринку варто винести кілька цінних уроків з краху 1929 року, який став початком Великої депресії в США.
Бурхливі, гучні двадцяті
Бурхливі, або гучні двадцяті (The Roaring Twenties) - епоха 1920-х років в США, яка розпочалася з повернення до мирного життя після Першої світової війни і була позначена масштабними науковими, соціальними і культурними проривами. У той же час США досягли домінування в сфері фінансів, що позитивно відбилося на високій динаміці зростання ринку цінних паперів.
Багато в чому цьому посприяв відомий американський банкір Чарльз Мітчелл, президент банку National City Bank, зараз відомого як Citibank. На початку 20-х він одним з перших став пропонувати цінні папери компаній широкому ринку інвесторів, яким до цього переважно пропонувалися держоблігації. Також під керуванням Мітчелла стали користуватися популярністю споживчі кредити, що дозволило банківській мережі розростися до 100 відділень, а також мати представництва в 23 країнах за межами США. Даний крок також сприяв розвитку спекулятивної фондової лихоманки, яка передувала краху 1929 року.
Відповідно до наукової статті «Коротка історія законів про цінні папери 1930-х років в США», що вийшла у каліфорнійському Університеті Пеппердайн, економічне зростання США також призвело до того, що з 1925 по 1929 рік на ринку цінних паперів спостерігався тривалий бичачий підйом, а індекси фондового ринку виросли за цей період майже втричі. Багато в чому цьому сприяв розвиток і масова популяризація достатньо нового засобу масової інформації - радіо.
Ці фактори стали ключовими для зростання спекулятивної діяльності серед гравців на фондовому ринку, що призвело до випадків масової маніпуляції котируваннями цінних паперів. Про це говорили багато високопоставлених осіб в уряді США, які не раз попереджали інвесторів про високий рівень спекулятивної діяльності і ризики торгівлі на фондовому ринку. Однак, до біржового краху 1929 року з боку тодішньої влади ніяких конкретних кроків зроблено не було.
Більш того, багато компаній бачили своє майбутнє в централізації своїх ресурсів, щоб прибрати некомпетентних менеджерів з керівних позицій. У зв'язку з чим, на ринку все частіше стали з'являтися холдингові компанії, які здійснювали роль централізованих управлінських структур. У той же час різні магазини, підприємства і розважальні установи стали об'єднуватися в корпоративні мережі. Що стосується банків, то і вони, в процесі централізації своїх сервісів і послуг, були вкрай зацікавлені в участі банківських холдингових компаній.
На той момент фондовий ринок не підкорявся федеральним законам, що регулюють біржову торгівлю цінними паперами. Цим займалися місцеві фінансові органи, які видавали закони на рівні своїх штатів. А вторинний ринок цінних паперів повністю знаходився в стані самоврядування, де головна роль відводилася фондовим біржам.
Незадовго до краху 1929 року компанії посилено випускали акції, які брокери з ентузіазмом пропонували інвесторам, обіцяючи високий дохід в найкоротші терміни. Однак дані обіцянки далеко не завжди були засновані на реальному стані речей всередині самих компаній, і нерідко інформація виявлялася перебільшеною, або ж повністю сфабрикованою. Проте тисячі інвесторів вкладали свої кошти в роздуті акції в надії отримати швидкий прибуток, що призвело до утворення економічної бульбашки. При цьому, багато інвесторів для покупки акцій позичали кошти в банках під відсотки.
Бульбашка луснула 24 жовтня 1929 року, і почався панічний розпродаж акцій, що, за першу добу обвалу ринку, призвело до падіння промислового індексу Доу-Джонса на 11%. Протягом тижня капіталізація фондового ринку знизилася на 40%, а інвестори втратили близько $ 30 мільярдів - більше, ніж уряд США витратив за весь час Першої світової війни.
Крипторинок сьогодні
Порівнюючи стан фондового ринку 20-х років і нинішній розвиток крипторинку, неможливо не відзначити певні схожі тенденції. Звичайно ж, на відміну від централізації, сьогодні основною темою є абсолютно протилежна їй ідея децентралізації.
Розвиток таких інструментів, як блокчейн-мережі, розумні контракти, DAO (децентралізовані автономні організації) і криптовалюти, багато в чому схожий на розвиток інструментів фондового ринку початку XX століття. При цьому, багато учасників криптоспільноти вважають, що нинішні закони, спрямовані на централізацію економічної влади, є скоріше перешкодою, ніж захистом їхніх інтересів.
Що стосується ICO, то, на думку Гала, розвиток даного інструменту крипторинку багато в чому схожий на дії великих компаній і корпорацій на фондовому ринку 20-х. Зокрема, це стосується проектів, які випускають utility-токени (токени, які дають інвесторам право на сервіси або послуги випускаючої компанії), і для залучення потенційних інвесторів або розкривають неповну інформацію, або ж надають неправдиві дані, про що говорять численні розслідування фінансових регуляторів в США.
Більше того, вторинний ринок торгівлі utility-токенами, в більшості випадків, саморегулюється з боку криптовалютних обмінних майданчиків, так само як і ринок цінних паперів 20-х регулювався тільки з боку фондових бірж.
Вторинний ринок торгівлі - порівняння традиційних і криптоактивів
Призначення будь-якої біржі - забезпечити відкритий і чесний майданчик для обміну активами, де відношення попиту і пропозиції не регулюється і не маніпулюється з боку третіх осіб. Проте, як показало розслідування краху 1929 року, біржові пули маніпулювали котируваннями цінних паперів для того, щоб контролювати ціни на фондовому ринку. Сьогодні на крипторинку схожі звинувачення можна почути на адресу численних памп- і дамп-груп.
Біржовий пул в 20-х
У більшості випадків біржовий пул складався з декількох гравців фондового ринку, які штучним шляхом піднімали котирування акцій. Для цього учасники пулу купували акції однієї компанії, часто за заниженою ціною, завдяки опціонним контрактам, або ж безпосередньо у компанії, її керівників або великого акціонера. Далі отримані акції продавалися усередині пулу, тим самим підвищуючи котирування акцій, а учасники махінації поширювали інформацію (не завжди достовірну) про перспективи компанії з метою привернути увагу сторонніх інвесторів. Як тільки сторонні інвестори починали скуповувати акції, учасники пулу продавали свої частки.
Під час розслідування біржового краху 1929 року виявилося, що в багатьох випадках учасниками таких пулів були співробітники великих брокерських фірм, а також керівники компаній, чиї акції скуповував пул. Така схема маніпуляції називається памп і дамп (pump and dump), і на той момент вона була абсолютно легальною практикою фондовому ринку.
Криптопули сьогодні
У зв'язку з відсутністю регулювання на крипторинку, багато трейдерів беруть участь в памп- і дамп-групах, які, так само як і біржові пули, займаються маніпуляцією цін на криптовалюти. Про це свідчать численні звіти держрегуляторів, а також самі учасники ринку, які стикалися з подібними випадками шахрайства.
У реалізації памп- і дамп-схем на крипторинку беруть участь організатори, промоутери та інвестори. При цьому перші дві групи трейдерів добре обізнані про майбутню схему маніпуляції, і їхня головна мета - залучити в аферу останніх. Організатори схеми вибирають альткоін, який їхня група буде пампити, після чого запускається так званий пре-памп, коли організатори пампа протягом деякого часу скуповують альткоіни невеликими частинами, щоб його ціна різко не збільшилася і вони змогли отримати найбільшу кількість монет при мінімальній вартості.
Далі в закриті групи надходить сигнал про початок першої хвилі пампа, і учасники-промоутери цих груп починають скуповувати обраний альткоін, підвищуючи його котирування, також вони поширюють інформацію про «перспективний» альткоін, намагаючись залучити сторонніх інвесторів. Офіційною причиною несподіваного зростання курсу монети може бути як достовірна інформація, так і абсолютно фіктивний інфопривід. Разом з інформаційною атакою, організатори пампа встановлюють на біржі лінію підтримки, не даючи активу провалитися в ціні проти задуманої мети. За допомогою ботів створюються фейкові ордери, які провокують зростання курсу.
Якщо кампанія проходить вдало, то сторонні інвестори починають скуповувати альткоін, тим самим ще більше підвищуючи його котирування, а організатори та учасники закритих груп потроху починають продавати свої монети. Однак, після того, як зростання курсу альткоіна повністю припиняється, памп стає дампом, і монети, що залишились, в терміновому порядку продаються. При цьому сторонні інвестори залишаються з монетами, ціна яких стрімко котиться вниз з незрозумілих причин.
Уроки 20-их
Таким чином, виходить, що розвиток фондового ринку в США 20-х і нинішній крипторинок багато в чому перетинаються з нинішніми тенденціями розвитку крипто-індустрії. У зв'язку з чим, всім гравцям варто винести такі уроки, щоб не повторити помилок минулого:
Біржі не можуть відповідати за саморегуляцію: в 20-х фондові біржі регулювалися, покладаючись на керівництво внутрішніх комітетів, які складалися зі співробітників найбільших брокерських фірм. А вони, в свою чергу, часто брали участь в діяльності біржових пулів. Даний конфлікт інтересів став однією з ключових причин, чому фондові біржі не робили серйозних кроків для того, щоб запобігти краху 1929 року. Що стосується криптобірж, то і тут поки не було відмічено серйозних спроб запобігти маніпуляції котируваннями активів. Так, в листопаді минулого року, популярний майданчик Bittrex всього лише направив листи своїм користувачам, попереджаючи, що акаунти учасників памп- і дамп-схем будуть блокуватися. У той же час інші платформи, такі як Kraken, не бачать необхідності в захисті користувачів від випадків ринкової маніпуляції. Причиною цього може бути той факт, що реалізація подібних схем вимагає використання криптовалютних обмінних майданчиків, які не хочуть втрачати користувачів. На думку Нірава Гала, іншою причиною може бути те, що самі майданчики можуть брати участь в маніпуляціях, будучи організаторами таких схем, оскільки на крипторинку така практика не є незаконною.
За правильних умов, більшість людей буде шахраювати: багато випадків інсайдерської торгівлі та участі в памп- і дамп-схемах говорять про те, що навіть найчесніші люди в спробах отримати найбільший прибуток, будуть шахраювати. Особливо якщо мова йде про біржову торгівлю акціями або криптовалютами, які часто не сприймаються як «справжні» гроші. Більше того, на нерегульованому ринку цифрових активів поки немає ніяких правил або законів, здатних зупинити подібну маніпуляцію, а значить, що і подібні дії учасників ринку не спричинять жодних серйозних наслідків.
Влада розбещує, абсолютна влада розбещує абсолютно: торгові майданчики мають величезну владу над активами, оскільки вони забезпечують ліквідність до цього неліквідних активів. Необмежена влада може привести до того, що криптобіржі будуть зловживати своїм виграшним становищем. Наприклад, за даними видання Business Insider, деякі майданчики стягують величезні комісії (аж до $1 мільйона) за лістинг нових токенів. Більше того, критерії, за якими ті чи інші маркери додаються до лістингу, не стандартизовані і можуть бути різними для кожного майданчика.
Біржі не можуть повністю контролювати ринок: безумовно, біржі можуть і повинні робити кроки щодо запобігання діям маніпуляторів і неправомірних трейдерів. Однак вони не можуть впливати на політику інших майданчиків і більших учасників ринку. У зв'язку з чим, біржі не повинні розглядатися як регулятори або інстанції, які вирішують спірні питання на крипторинку.
Масова адаптація крипторинку доведе неефективність саморегуляції: чим ближче момент масової адаптації і впровадження криптовалютного ринку в традиційні фінансові структури, тим очевидніше той факт, що саморегулювання не може служити надійною системою, що захищає інтереси всіх сторін. У зв'язку з чим ринок повинен виробити систему регулювання торгівлі криптовалютами, де дії недобросовісних гравців матимуть наслідки, від яких не постраждає сама індустрія.
Обробка: Vinci
